поналітати
поналіта́ти
-ає, док.
1》 Прилетіти куди-небудь (про велику кількість птахів, метеликів і т. ін.).
2》 Осідаючи, нагромадитись у великій кількості (про пил, пух і т. ін.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поналітати — поналіта́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- поналітати — ПОНАЛІТА́ТИ, а́є, док. 1. Налетіти куди-небудь (про багато птахів, метеликів і т. ін.). Підійде до неї [жінки] дика коза, от вона надоїть молочка та й нап'ється; поналітають до неї дрохви, хохітва і нанесуть яєчок (О. Стороженко); Голодують пташки. Словник української мови у 20 томах
- поналітати — ПОНАЛІТА́ТИ, а́є, док. 1. Прилетіти куди-небудь (про багато птахів, метеликів і т. ін.). Підійде до неї [жінки] дика коза, от вона надоїть молочка та й нап’ється; поналітають до неї дрохви, хохітва і нанесуть яєчок (Стор., І, 1957, 65); Голодують пташки. Словник української мови в 11 томах
- поналітати — Поналіта́ти, -та́ємо, -єте гл. Налетѣть (во множествѣ). Відкіля це оси до нас поналітали? Кіевск. у. Словник української мови Грінченка