понищений

пони́щений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до понищити.

|| понищено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понищений — пони́щений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. понищений — ПОНИ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пони́щити. Він ще трохи почекав і бігцем кинувся до хижі. Не було там нікого і нічого. Все потрощене, понищене (П. Словник української мови у 20 томах
  3. понищений — ПОНИ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пони́щити. Він ще трохи почекав і бігцем кинувся до хижі. Не було там нікого і нічого. Все потрощене, понищене (Загреб. Словник української мови в 11 томах