понищений
ПОНИ́ЩЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до пони́щити.
Він ще трохи почекав і бігцем кинувся до хижі. Не було там нікого і нічого. Все потрощене, понищене (П. Загребельний);
Ті взірці [для красного писання] дуже вже дітворою понищені, поплямлені чорнилом (Уляна Кравченко);
// пони́щено, безос. пред.
Пташку двічі обдурено – один раз, коли в неї яйце вкрадено і чуже підкинуто, а другий раз, коли її дітей понищено (А. Хижняк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понищений — пони́щений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- понищений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до понищити. || понищено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- понищений — ПОНИ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пони́щити. Він ще трохи почекав і бігцем кинувся до хижі. Не було там нікого і нічого. Все потрощене, понищене (Загреб. Словник української мови в 11 томах