поновка
поно́вка
-и, ж., розм.
Те саме, що понова.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поновка — поно́вка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- поновка — ПОНО́ВКА, и, ж., розм. Те саме, що поно́ва. Сумує старенький: в колодці, Дай Боже, торішній медок Коли б то задержавсь у зиму! Поновки й на палець нема... (І. Манжура). Словник української мови у 20 томах
- поновка — ПОНО́ВКА, и, ж., розм. Те саме, що поно́ва. Сумує старенький: в колодці, Дай боже, торішній медок Коли б то задержавсь у зиму! Поновки й на палець нема… (Манж., Тв., 1955, 40). Словник української мови в 11 томах