1. Великий тлумачний словник сучасної мови

понівечений

поні́вечений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до понівечити.

|| понівечено, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм. Поламаний, зіпсований, зруйнований.

3》 у знач. прикм. Побитий, покалічений.

|| Підірваний, ослаблений.

4》 у знач. прикм. Спотворений.

|| Порушений, викривлений, зіпсований (про перебіг, стан, розвиток чого-небудь).

|| Зганьблений, знеславлений.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понівечений — поні́вечений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. понівечений — див. зіпсований Словник синонімів Вусика
  3. понівечений — ПОНІ́ВЕЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до поні́вечити. Земля, покалічена, понівечена, поранена сотнями великих і малих снарядів, стогнала і гула (В. Словник української мови у 20 томах
  4. понівечений — ПОКАЛІ́ЧЕНИЙ (який має каліцтво, фізичну ваду), ПОНІ́ВЕЧЕНИЙ, УБО́ГИЙ (ВБО́ГИЙ). На майдані сорочинському полилася кров, полягли мертві тіла; 20 сорочинців поклали свої голови, більше 50 зостались покалічені (Олена Пчілка)... Словник синонімів української мови
  5. понівечений — Поні́вечений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. понівечений — ПОНІ́ВЕЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до поні́вечити. Земля, покалічена, понівечена, поранена сотнями великих і малих снарядів, стогнала і гула (Собко, Кавказ, 1946, 126); На землі замість грізного партизана Іскри лежить понівечений кулями труп (Тют. Словник української мови в 11 томах