понікуди
поні́куди
присл., розм.
До крайньої міри, до межі можливого.
|| у знач. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понікуди — поні́куди прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- понікуди — див. дуже Словник синонімів Вусика
- понікуди — ПОНІ́КУДИ, присл., розм. До крайньої міри, до межі можливого; // у знач. пред. З рання й до вечора я в економії, а в неділю своєї роботи понікуди (І. Муратов); Козаков і Македон, скинувши пілотки, розстебнувшись понікуди, пішли до найближчого дуба вмиватись (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- понікуди — ПОНІ́КУДИ, присл., розм. До крайньої міри, до межі можливого; // у знач. присудк. сл. З рання й до вечора я в економії, а в неділю своєї роботи понікуди (Мур., Бук. Словник української мови в 11 томах