понікуди

Значення в інших словниках

1. понікуди — поні́куди прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
2. понікуди — присл., розм. До крайньої міри, до межі можливого. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. понікуди — ПОНІ́КУДИ, присл., розм. До крайньої міри, до межі можливого; // у знач. пред. З рання й до вечора я в економії, а в неділю своєї роботи понікуди (І. Муратов); Козаков і Македон, скинувши пілотки, розстебнувшись понікуди, пішли до найближчого дуба вмиватись (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
4. понікуди — ПОНІ́КУДИ, присл., розм. До крайньої міри, до межі можливого; // у знач. присудк. сл. З рання й до вечора я в економії, а в неділю своєї роботи понікуди (Мур., Бук. Словник української мови в 11 томах