попечитель
попечи́тель
-я, ч.
У дореволюційній Росії – офіційна особа, яка керувала певними установами, навчальними закладами і т. ін., а також особа, призначена почесним керівником якого-небудь закладу, установи; куратор.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- попечитель — попечи́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- попечитель — Опікун, (вона) опікунка, (дружина) опікунша, див. куратор Словник чужослів Павло Штепа
- попечитель — ПОПЕЧИ́ТЕЛЬ, я, ч. У дореволюційній Росії – офіційна особа, яка керувала певними установами, навчальними закладами і т. ін., а також особа, призначена почесним керівником якого-небудь закладу, установи. Словник української мови у 20 томах
- попечитель — ПОПЕЧИ́ТЕЛЬ, я, ч. У дореволюційній Росії — офіційна особа, яка керувала певними установами, навчальними закладами і т. ін., а також особа, призначена почесним керівником якого-небудь закладу, установи. Словник української мови в 11 томах