1. Великий тлумачний словник сучасної мови

поплутаний

поплу́таний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до поплутати.

2》 у знач. прикм. Позбавлений певного порядку, з вигинами, перехрещеннями, переплетеннями і т. ін.

|| Який характеризується несподіваними переходами (про мелодію).

3》 у знач. прикм., перен. Позбавлений правильності, логічної стрункості (про думки, мову, розрахунки і т. ін.).

|| Безладний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поплутаний — поплу́таний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. поплутаний — ПОПЛУ́ТАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до поплу́тати. Підводить [Андрій] голову: лице примарніло, чуб поплутаний, очі туман застеляє (С. Васильченко); Дерева були поплутані телеграфним дротом (Ю. Яновський). 2. у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  3. поплутаний — А, -е. Зв'язаний з кимось, нечистий. Він явно поплутаний, тому будь дуже обережною. Словник сучасного українського сленгу
  4. поплутаний — БЕЗЛА́ДНИЙ (позбавлений певної системності, впорядкованості, організованості), БЕЗСИСТЕ́МНИЙ, НЕВПОРЯДКО́ВАНИЙ, БЕЗТОЛКО́ВИЙ розм., ХАОТИ́ЧНИЙ підсил.; ПЛУ́ТАНИЙ, СУМБУ́РНИЙ, ПОПЛУ́ТАНИЙ розм., РОЗХРИ́СТАНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  5. поплутаний — ПОПЛУ́ТАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до поплу́тати. Підводить [Андрій] голову: лице примарніло, чуб поплутаний, очі туман застеляє (Вас., II, 1959, 92); Дерева були поплутані телеграфним дротом (Ю. Янов., IV, 1959, 83). 2. у знач. прикм. Словник української мови в 11 томах