1. Словник синонімів української мови

поплутаний

БЕЗЛА́ДНИЙ (позбавлений певної системності, впорядкованості, організованості), БЕЗСИСТЕ́МНИЙ, НЕВПОРЯДКО́ВАНИЙ, БЕЗТОЛКО́ВИЙ розм., ХАОТИ́ЧНИЙ підсил.; ПЛУ́ТАНИЙ, СУМБУ́РНИЙ, ПОПЛУ́ТАНИЙ розм., РОЗХРИ́СТАНИЙ розм. (позбавлений чіткості, ясності в чому-небудь); НЕЗВ'Я́ЗНИЙ, РОЗКИ́ДАНИЙ розм. (про думки, мову і т. ін. — позбавлений послідовності, логічного зв'язку). У приміщенні варти безладна метушня піднятих тривогою гайдамаків (А. Головко); Як літні тіні, проносились згадки, безладні, безсистемні (М. Коцюбинський); Видно, були зруйновані мало не всі будинки.. Невпорядкована, як видно, і нумерація будинків (А. Головко); Бідочук був ранений. У тій безтолковій стрілянині якась дурна куля зачепила його (Г. Хоткевич); Прокинувшись від неспокійного сну (щось хаотичне верзлося всю ніч, знайомі і незнайомі обличчя пересувались у пітьмі), Антін підвівся (Р. Іваничук); Плутана балаканина старого заспокоїла Арсена й переконала його, що не одна Тася винна в їх неладах (Л. Дмитерко); Не хотілося слухати Белеєвих оскаржень, завжди сумбурних і суперечливих, як у жінки (П. Колесник); А думки й почуття були якісь розхристані й непокірні (В. Козаченко); Вертався (Антін) пізно, стиха наспівуючи якусь незв'язну мелодію (Р. Іваничук); Батюшки мовчали, .. буцім збирали розкидані думи, вибираючи ту, з котрої треба б почати розмову (І. Нечуй-Левицький). — Пор. незла́годжений, 2. неорганізо́ваний, непослідо́вний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поплутаний — поплу́таний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. поплутаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до поплутати. 2》 у знач. прикм. Позбавлений певного порядку, з вигинами, перехрещеннями, переплетеннями і т. ін. || Який характеризується несподіваними переходами (про мелодію). 3》 у знач. прикм., перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поплутаний — ПОПЛУ́ТАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до поплу́тати. Підводить [Андрій] голову: лице примарніло, чуб поплутаний, очі туман застеляє (С. Васильченко); Дерева були поплутані телеграфним дротом (Ю. Яновський). 2. у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  4. поплутаний — А, -е. Зв'язаний з кимось, нечистий. Він явно поплутаний, тому будь дуже обережною. Словник сучасного українського сленгу
  5. поплутаний — ПОПЛУ́ТАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до поплу́тати. Підводить [Андрій] голову: лице примарніло, чуб поплутаний, очі туман застеляє (Вас., II, 1959, 92); Дерева були поплутані телеграфним дротом (Ю. Янов., IV, 1959, 83). 2. у знач. прикм. Словник української мови в 11 томах