1. Великий тлумачний словник сучасної мови

попомучити

попому́чити

-чу, -чиш, док., перех., розм.

Мучити тривалий час; помучити добре.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попомучити — попому́чити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. попомучити — ПОПОМУ́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, що, розм. Мучити тривалий час; помучити добре. Дома ж на нього чекала кохана дружинонька, і пан Демид навмисне хотів затриматися, щоб попомучити її дожиданням (О. Словник української мови у 20 томах
  3. попомучити — ПОПОМУ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм. Мучити тривалий час; помучити добре. Дома ж на нього чекала кохана дружинонька, і пан Демид навмисне хотів затриматися, щоб попомучити її дожиданням (Ільч., Козацьк. роду.. Словник української мови в 11 томах