1. Великий тлумачний словник сучасної мови

поребрик

поре́брик

-а, ч.

Ряд цеглин, укладених під кутом до зовнішньої поверхні стіни.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поребрик — ПОРЕ́БРИК, а, ч., буд. Елемент архітектурного оздоблення стін. Стародавні майстри [на фасадах Софії Київської] окреслили всі уступи ніш, арок яскравою червоною фарбою орнаменти з торців цегли, поребрики та інші елементи архітектурного декору (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. поребрик — 1. Орнаментальний візерунок, утворений рядком цеглин, поставлених на тичок або ложок під кутом до зовнішньої поверхні стіни тощо. Широко застосовувався в архітектурі Київської Русі і Московії. 2. Невисока мурована огорожа хідника з боку проїзної частини дороги. Архітектура і монументальне мистецтво