породний

Значення в інших словниках

1. породний — поро́дний прикметник Орфографічний словник української мови
2. породний — ПОРО́ДНИЙ, ПОРІ́ДНИЙ, а, е. 1. Прикм. до поро́да 1. Організація племінної роботи дозволила докорінно поліпшити породний склад стада (із журн. Словник української мови у 20 томах
3. породний — ПОРО́ДИСТИЙ (про тварин — який має яскраво виражені ознаки доброї породи), ЧИСТОКРО́ВНИЙ, КРО́ВНИЙ рідше, ЧИСТОПОРІ́ДНИЙ (ЧИСТОПОРОДНИЙ), ЧИСТОПЛЕМІННИЙ, ПОРІ́ДНИЙ (ПОРО́ДНИЙ) с.-г. Дівчата й молодиці корів доїли. А корови ж у нас добрячі, породисті (Є. Словник синонімів української мови
4. породний — ПОРО́ДНИЙ див. порі́дний. Словник української мови в 11 томах