1. Великий тлумачний словник сучасної мови

посвистувати

посви́стувати

-ую, -уєш, недок.

1》 неперех. Свистіти неголосно час від часу.

|| Важко дихаючи або кашляючи, раз у раз видавати свистячі звуки.

|| Час від часу утворювати свист за допомогою свистка, дудки і т. ін.

2》 перех. Час від часу відтворювати свистом яку-небудь мелодію.

3》 неперех. Час від часу видавати характерні свистячі звуки (про птахів, тварин).

4》 неперех. Сильно, поривчасто повіваючи, утворювати при цьому своєрідні свистячі звуки (про вітер, завірюху і т. ін.).

5》 неперех. Раз у раз утворювати свистячі звуки, стрімко рухаючись у повітрі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посвистувати — посви́стувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. посвистувати — див. звучати Словник синонімів Вусика
  3. посвистувати — ПОСВИ́СТУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. Свистіти неголосно час від часу. Ходить козак, посвистує, Щоб дівчина вийшла (П. Чубинський); Підвів Антосьо голову, глянув стиха на образи і пішов з хати, посвистуючи (А. Словник української мови у 20 томах
  4. посвистувати — ві́тер у голові́ (гра́є (ві́є, сви́ще, посви́стує і т. ін.)) у кого, чиїй. Хто-небудь легковажний, несерйозний. — Ти добре прочесала жевжиків,— озвалася Майя.— Влучно сказала — жевжики! Це такі, у кого в голові вітер віє! (А. Фразеологічний словник української мови
  5. посвистувати — ПОСВИ́СТУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. неперех. Свистіти неголосно час від часу. Ходить козак, посвистує, Щоб дівчина вийшла (Чуб., V, 1874, 406); Підвів Антосьо голову, глянув стиха на образи і пішов з хати, посвистуючи (Свидн. Словник української мови в 11 томах