послужливо

послу́жливо

Присл. до послужливий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. послужливо — послу́жливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. послужливо — ПОСЛУ́ЖЛИВО. Присл. до послу́жливий. Наталка нечутною тінню ковзала по покоях, послужливо виконуючи найменше бажання господині (С. Добровольський); Послужливо відкрив [Шаула] ворота, доки сотник сів на спочилого коня (Іван Ле); – Ти хто такий?... Словник української мови у 20 томах
  3. послужливо — ПОСЛУ́ЖЛИВО. Присл. до послу́жливий. Наталка нечутною тінню ковзала по покоях, послужливо виконуючи найменше бажання господині (Добр., Очак. Словник української мови в 11 томах