1. Великий тлумачний словник сучасної мови

постелитися

постели́тися

-стелюся, -стелишся, док.

1》 Прилягаючи до поверхні чого-небудь, вкрити її.

|| Розростися, вкривши поверхню землі (про рослини).

|| Поширитися на поверхні або низько над поверхнею землі, моря (про світло, тінь, дим і т. ін.).

|| Простягтися далеко навкруги або в певному напрямку; розлягтися, пролягти.

Хай Вам легка дорога постелиться — побажання доброї дороги, щасливої долі.

2》 Приготувати, послати собі постіль для спання.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постелитися — постели́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. постелитися — ПОСТЕЛИ́ТИСЯ, стелю́ся, сте́лишся, док. 1. Прилягаючи до поверхні чого-небудь, вкрити її. [Аврелія:] Щоб я забула арену золоту, – хай злототкані постеляться під ноги килими (Леся Українка); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  3. постелитися — ПРОСТЯГА́ТИСЯ (займати великий простір, розташовуватися на великому просторі), ПРОСТИРА́ТИСЯ, РОЗПРОСТИРА́ТИСЯ, РОЗПРОСТО́РЮВАТИСЯ, ПРОСТЕЛЯ́ТИСЯ, ПРОСТИЛА́ТИСЯ, СТЕЛИ́ТИСЯ, СЛА́ТИСЯ, РОЗСТЕЛЯ́ТИСЯ, РОЗСТИЛА́ТИСЯ, РОЗКИДА́ТИСЯ, РОЗЛЯГА́ТИСЯ, ЛЕЖА́ТИ... Словник синонімів української мови
  4. постелитися — ПОСТЕЛИ́ТИСЯ, стелю́ся, сте́лишся, док. 1. Прилягаючи до поверхні чого-небудь, вкрити її. [Аврелія:] Щоб я забула арену золоту, — хай злототкані постеляться під ноги килими (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  5. постелитися — Постелятися, -ля́юся, -єшся сов. в. постелитися, -люся, -лешся, гл. 1) Стлать, постлать постель. А він уліз у мішок, то постелився і вкрився. Ном. № 1308. 2) Разстилаться, разослаться. Ой через межу горошок та постелився. Мет. 82. 3) Ложиться, лечь. Словник української мови Грінченка