1. Великий тлумачний словник сучасної мови

постільці

постільці́

-ів, мн. (одн. постілець, -льця, ч.), заст.

Зменш.-пестл. до постоли.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постільці — ПОСТІЛЬЦІ́, і́в, мн. (одн. постіле́ць, льця́, ч.), заст. Зменш.-пестл. до постоли́. Сидить шевчик на стільці, На кумові постільці Пришиває латку (С. Словник української мови у 20 томах
  2. постільці — ПОСТІЛЬЦІ́, і́в, мн. (одн. постіле́ць, льця́, ч.), заст. Зменш.-пестл. до постоли́. Сидить шевчик на стільці, На кумові постільці Пришиває латку (Рудан., Тв. Словник української мови в 11 томах