посхиляти
посхиля́ти
-яємо, -яєте, док., перех.
Схилити, похилити (голови, чола і т. ін.) (про всіх чи багатьох).
|| Спустити додолу (гілля, віти і т. ін.) (про рослини).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посхиляти — посхиля́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- посхиляти — ПОСХИЛЯ́ТИ, я́ємо, я́єте, док., що. Схилити, похилити (голови, чола і т. ін.) (про всіх або багатьох). Старці з синіми носами одразу збіднились, посмирнішали, позгорблювались, посхиляли спини й голови (І. Словник української мови у 20 томах
- посхиляти — Посхиля́ти, -ля́ю, -ля́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- посхиляти — ПОСХИЛЯ́ТИ, я́ємо, я́єте, док., перех. Схилити, похилити (голови, чола і т. ін.) (про всіх або багатьох). Старці з синіми носами одразу збіднились, посмирнішали, позгорблювались, посхиляли спини й голови (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- посхиляти — Посхиля́ти, -ля́ю, -єш гл. Нагнуть, склонить (во множествѣ). Ой у рути верхи крути, піду посхиляю. Мет. 116. Ой у лісі на горісі, там гадини гніздо звили, головоньки посхиляли. Чуб. V. 915. Словник української мови Грінченка