потанути

пота́нути

і потати, -ане, док.

Розтанути у великій кількості (про сніг, лід).

|| Розтопитися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потанути — пота́нути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. потанути — ПОТА́НУТИ, ПОТА́ТИ, а́не, док. Розтанути у великій кількості (про сніг, лід). Вже багато потало снігу (Сл. Б. Грінченка); Скресла крига, потанув сніг, із стріх закрапало, а з гір струмочки покотилися (Марко Вовчок); Прокинулася Україна після зимового сну. Словник української мови у 20 томах
  3. потанути — ПОТА́НУТИ і ПОТА́ТИ, а́не, док. Розтанути у великій кількості (про сніг, лід). Вже багато потало снігу (Сл. Гр.); Скресла крига, потанув сніг, із стріх закрапало, а з гір струмочки покотилися (Вовчок, І, 1955, 182); Прокинулася Україна після зимового сну. Словник української мови в 11 томах
  4. потанути — Потанути, -ну, -неш гл. Растаять. Вже багато потало снігу. Черниг. у. Погинуть лихі люде, як той сніг нехай потануть. К. Псал. 85. Словник української мови Грінченка