похилення
похи́лення
-я, с.
1》 Дія за знач. похилити і похилитися.
2》 рідко. Похиле місце, похила місцевість.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- похилення — похи́лення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- похилення — ПОХИ́ЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. похили́ти і похили́тися. 2. рідко. Похиле місце, похила місцевість. Напроти цих гір, де пропадала вже з виду дорога, котра на похиленні значно зносилася над селом, стояв панський двір (Н. Кобринська). Словник української мови у 20 томах
- похилення — ПОХИ́ЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. похили́ти і похили́тися. 2. рідко. Похиле місце, похила місцевість. Напроти цих гір, де пропадала вже з виду дорога, котра на похиленні значно зносилася над селом, стояв панський двір (Кобр., Вибр., 1954, 84). Словник української мови в 11 томах