похилений
похи́лений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до похилити 1).
2》 у знач. прикм. Який схилився від утоми, смутку і т. ін.
3》 у знач. прикм. Зігнутий, згорблений (під тягарем, від хвороби, горя і т. ін.).
|| Який опустився, зігнувшись, перекосившись під вагою, натиском чогось, від часу і т. ін.
4》 у знач. прикм. Те саме, що похилий 2).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- похилений — похи́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- похилений — ПОХИ́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до похили́ти 1. Пролетіли мимо запряжені цугом в закриті сани восьмеро коней, а за ними з кілька десятків вершників у жупанах з похиленими навскіс списами (Н. Словник української мови у 20 томах
- похилений — ПОЛО́ГИЙ (про рельєф місцевості — який знижується поступово, не стрімко), ПОЛО́ЖИСТИЙ, СПА́ДИСТИЙ, НЕКРУТИ́Й, ПОХИ́ЛИЙ, ПОХИ́ЛЕНИЙ, ЗГО́РИСТИЙ, ПОКО́ТИСТИЙ розм., ПОВІ́ЛЬНИЙ розм. Словник синонімів української мови
- похилений — ПОХИ́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до похили́ти 1. Пролетіли мимо запряжені цугом в закриті сани восьмеро коней, а за ними з кілька десятків вершників у жупанах з похиленими навскіс списами (Рибак, Переясл. Словник української мови в 11 томах