похилений

похи́лений

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. похилений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до похилити 1). 2》 у знач. прикм. Який схилився від утоми, смутку і т. ін. 3》 у знач. прикм. Зігнутий, згорблений (під тягарем, від хвороби, горя і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. похилений — ПОХИ́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до похили́ти 1. Пролетіли мимо запряжені цугом в закриті сани восьмеро коней, а за ними з кілька десятків вершників у жупанах з похиленими навскіс списами (Н. Словник української мови у 20 томах
  3. похилений — ПОЛО́ГИЙ (про рельєф місцевості — який знижується поступово, не стрімко), ПОЛО́ЖИСТИЙ, СПА́ДИСТИЙ, НЕКРУТИ́Й, ПОХИ́ЛИЙ, ПОХИ́ЛЕНИЙ, ЗГО́РИСТИЙ, ПОКО́ТИСТИЙ розм., ПОВІ́ЛЬНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  4. похилений — ПОХИ́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до похили́ти 1. Пролетіли мимо запряжені цугом в закриті сани восьмеро коней, а за ними з кілька десятків вершників у жупанах з похиленими навскіс списами (Рибак, Переясл. Словник української мови в 11 томах