1. Великий тлумачний словник сучасної мови

похмурений

похму́рений

-а, -е.

Який похмурився (у 2 знач.); похмурий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. похмурений — похму́рений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. похмурений — ПОХМУ́РЕНИЙ, а, е. Який похмурився (у 2 знач.); похмурий. Уявляв [опришок] собі свою будучність – і жаль ставало самого себе. Лежав похмурений, з міцно затисненими зубами (Г. Хоткевич); Всі похмурені й незадоволені розійшлися по своїх кутках (І. Микитенко). Словник української мови у 20 томах
  3. похмурений — ПОХМУ́РИЙ (у поганому настрої; взагалі схильний до невеселого, сумного настрою; про обличчя, брови, лоб — який виражає такий настрій), ХМУ́РИЙ, ХМУРНИ́Й, ПОНУ́РИЙ, ПОНУ́РЕНИЙ, ХМА́РНИЙ, НАХМУ́РЕНИЙ, НАХМА́РЕНИЙ, ЗАХМА́РЕНИЙ, НАСУ́ПЛЕНИЙ, ПОСУ́ПЛЕНИЙ... Словник синонімів української мови
  4. похмурений — ПОХМУ́РЕНИЙ, а, е. Який похмурився (у 2 знач.); похмурий. Уявляв [опришок] собі свою будучність — і жаль ставало самого себе. Лежав похмурений, з міцно затисненими зубами (Хотк., II, 1966, 202); Всі похмурені й незадоволені розійшлися по своїх кутках (Мик., II, 1957, 206). Словник української мови в 11 томах