похмурий

похму́рий

-а, -е.

1》 Хмурий, з хмарами, дощем, мрякою (про погоду). Похмура погода.

|| Непогожий, з дощем, туманом або мрякою (про частину доби, пору року).

|| Закритий, затягнений хмарами.

|| Який створює враження непривітності, викликає гнітючий настрій темнотою, тьмяними кольорами, відсутністю світла і т. ін.

2》 Нахмурений, насуплений, не в гуморі.

|| Який має тяжкий характер; схильний до невеселого, сумного настрою.

|| Який свідчить про поганий або сумний настрій, тяжкі переживання (про обличчя, очі і т. ін.).

|| Пов'язаний з сумним або поганим настроєм, неприємними емоціями (про психічний стан, почуття і т. ін.).

3》 перен. Пов'язаний з тяжкими для когось подіями, чиїмсь тяжким існуванням; безрадісний.

|| Який створює сумний, гнітючий настрій, викликає неприємні почуття, сумні спогади.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. похмурий — (про погоду) хмурий, хмарний, нахмурений. Словник синонімів Полюги
  2. похмурий — похму́рий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. похмурий — (день) похмурний, хмарний, непогожий, хмурний, хмурий; (- небо) захмарений; (вигляд) насуплений, непривітний; (- вдачу) важкий, невеселий; (- дійсність) безрадісний, гнітючий, понурий; похмуристий. Словник синонімів Караванського
  4. похмурий — I вовчкуватий, затьмарений, захмарений, мовчакуватий, мовчкуватий, мовчун, надутий, насуплений, насурмлений, насурмонений, нахмарений, неговіркий, понура, понура-понурою, понуристий, понуруватий, похмурний, спідлобень, спохмурнілий, хмарний, хмурий... Словник синонімів Вусика
  5. похмурий — [поухмурией] м. (на) -рому/-р'ім, мн. -р'і Орфоепічний словник української мови
  6. похмурий — Насумрений, похнюпний, смутний, хмарний, див. меланхолік, гіпохондрик, песиміст Словник чужослів Павло Штепа
  7. похмурий — ПОХМУ́РИЙ, а, е. 1. Хмурий, з хмарами, дощем, мрякою (про погоду). Похмура погода; // Непогожий, з дощем, туманом або мрякою (про частину доби, пору року). Прийшов ранок, похмурий, сірий, з косим холодним дощем (Б. Словник української мови у 20 томах
  8. похмурий — НЕПОГО́ЖИЙ (про день, час, пору року і т. ін. — який характеризується поганою погодою), НЕПОГІ́ДНИЙ (НЕПОГО́ДНИЙ рідко). Ніч непогожа, можна від усякого ока укритися (Марко Вовчок); Непогідного дня і хмарного Я із города йшов вечором (І. Франко). — Пор. Словник синонімів української мови
  9. похмурий — Похму́рий, -ра, -ре Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. похмурий — ПОХМУ́РИЙ, а, е. 1. Хмурий, з хмарами, дощем, мрякою (про погоду). Похмура погода; // Непогожий, з дощем, туманом або мрякою (про частину доби, пору року). Прийшов ранок, похмурий, сірий, з косим холодним дощем (Гр. Словник української мови в 11 томах
  11. похмурий — Похмурий, -а, -е Угрюмый. Словник української мови Грінченка