1. Великий тлумачний словник сучасної мови

початківець

початкі́вець

-вця, ч.

Автор (найчастіше молодий), який починає творчий шлях.

|| у сполуч. зі сл., що означають професію, певне заняття. Особа, що починає працювати в якійсь галузі. Початківець-інженер.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. початківець — (той, хто починає працювати в чомусь) дебютант. Словник синонімів Полюги
  2. початківець — початкі́вець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. початківець — див. письменник Словник синонімів Вусика
  4. початківець — ПОЧАТКІ́ВЕЦЬ, вця, ч. Автор (найчастіше молодий), який починає творчий шлях. Ми всі, здається, старші віком літератори, радимо початківцям багато читати (М. Словник української мови у 20 томах
  5. початківець — НОВА́К (той, хто недавно вступив куди-небудь, поселився десь і т. ін. або тільки-но почав займатися чимось), НОВАЧО́К, НОВЕ́НЬКИЙ розм., СВІЖА́К розм. рідко. Як і вона, ми були новаками в бою (І. Словник синонімів української мови
  6. початківець — ПОЧАТКІ́ВЕЦЬ, вця, ч. Автор (найчастіше молодий), який починає творчий шлях. Ми всі, здається, старші віком літератори, радимо початківцям багато читати (Рильський, III, 1956, 412); Як гармати в полі одлунали і на рейках засохла кров... Словник української мови в 11 томах