препозиція
препози́ція
-ї, ж., грам.
Положення, позиція слова або речення перед іншим словом або реченням, з яким воно пов'язане.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- препозиція — препози́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- препозиція — [преипозиц'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
- препозиція — ПРЕПОЗИ́ЦІЯ, ї, ж., лінгв. Положення, позиція слова або речення перед іншим словом або реченням, з яким воно пов'язане. Відокремлені дієприслівникові й дієприкметникові конструкції зустрічаються у Панаса Мирного як у препозиції, так і в постпозиції (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- препозиція — ПРЕПОЗИ́ЦІЯ, ї, ж., грам. Положення, позиція слова або речення перед іншим словом або реченням, з яким воно пов’язане. Відокремлені дієприслівникові й дієприкметникові конструкції зустрічаються у Панаса Мирного як у препозиції, так і в постпозиції (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 469). Словник української мови в 11 томах