прехороший

прехоро́ший

-а, -е, також у сполуч. зі сл. хороший, розм.

1》 Дуже хороший, красивий.

|| З дуже привабливою, гарною зовнішністю.

|| у знач. ім. прехороший, -шого, ч.; прехороша, -шої, ж. Людина з дуже привабливою зовнішністю.

2》 Який має найкращі якості, властивості; який відповідає найвищим вимогам.

|| Надзвичайно вдалий.

|| Надзвичайно ясний, теплий, сонячний (про погоду, день, пору року і т. ін.).

3》 З найкращими моральними якостями (про людину).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прехороший — прехоро́ший прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. прехороший — див. вродливий; хороший Словник синонімів Вусика
  3. прехороший — ПРЕХОРО́ШИЙ, а, е, також у сполуч. зі сл. хороший, розм. 1. Дуже хороший, красивий. Вправоруч від могили вирізується на небосклоні Княжа гора, вкрита густим, прехорошим лісом (М. Словник української мови у 20 томах
  4. прехороший — ГА́РНИЙ (про людину, її риси — який відзначається красою), КРАСИ́ВИЙ, ВРОДЛИ́ВИЙ (УРОДЛИ́ВИЙ), ХОРО́ШИЙ, СЛА́ВНИЙ, ЛА́ДНИЙ, ДОЛА́ДНИЙ, КРА́СНИЙ (КРА́СЕН) фольк., ГО́ЖИЙ (ГОЖ) фольк., ПРИГО́ЖИЙ фольк., ЛО́ВКИЙ розм., КРАСОВИ́ТИЙ розм., БЛАГОЛІ́ПНИЙ книжн. Словник синонімів української мови
  5. прехороший — Прехоро́ший, -ша, -ше Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. прехороший — ПРЕХОРО́ШИЙ, а, е, також у сполуч. із сл. хороший, розм. 1. Дуже хороший, красивий. Вправоруч від могили вирізується на небосклоні Княжа гора, вкрита густим, прехорошим лісом (Коцюб. Словник української мови в 11 томах