прибувати
прибува́ти
-аю, -аєш, недок., прибути, -уду, -удеш, док.
1》 Приходити, приїжджати і т. ін. куди-небудь, до кого-небудь.
|| З'являтися до кого-небудь з якоїсь нагоди (звичайно про гостей).
|| Приїжджати, надходити, з'являтися до когось, куди-небудь (на роботу, для виконання певного завдання і т. ін.).
|| Приїжджати на гастролі.
2》 Приходити згідно з розкладом, попередньою домовленістю тощо (про поїзд, пароплав і т. ін.).
3》 Доставлятися на місце призначення; надходити куди-небудь (про речі).
|| Надходити за адресою (про поштові відправлення).
4》 Збільшуватися кількісно, за розміром, в об'ємі і т. ін.
|| безос.
|| Ставати більшим, відчутнішим, вагомішим.
|| безос.
|| Ставати інтенсивнішим; яскравіше виявлятися.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прибувати — прибува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- прибувати — З'являтися; (пішки) приходити, (на чому) приїздити, приїжджати, прилітати, припливати; (- речі) надходити; (- сили) чимраз то зростати <�множитися, більшати>, примножуватися; (- воду) підноситися; дк. ПРИБУТИ, див. НАГОДИТИСЯ. Словник синонімів Караванського
- прибувати — 1. приїжджати, приїздити, приїхати, поприїжджати, наїжджати, наїздити, наїхати, понаїжджати, приходити, прийти, поприходити, заходити, зайти, позаходити, надходити, надійти, відвідувати, відвідати, понавідувати, див. являтися... Словник чужослів Павло Штепа
- прибувати — ПРИБУВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИБУ́ТИ, у́ду, у́деш, док. 1. Приходити, приїжджати і т. ін. куди-небудь, до кого-небудь. Скоро став козак з походу прибувати, Став до нових воріт .. Словник української мови у 20 томах
- прибувати — ЗБІ́ЛЬШУВАТИСЯ (ставати більшим за кількістю, розміром, тривалістю і т. ін.), БІ́ЛЬШАТИ, ПОБІ́ЛЬШУВАТИСЯ рідше, ЗРОСТА́ТИ, РОСТИ́, ВИРОСТА́ТИ, ПРИРОСТА́ТИ, ПРИБУВА́ТИ, ПРИБІ́ЛЬШУВАТИСЯ розм., ПРИБІЛЬША́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
- прибувати — Прибува́ти, -ва́ю, -ва́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- прибувати — ПРИБУВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИБУ́ТИ, у́ду, у́деш, док. 1. Приходити, приїжджати і т. ін. куди-небудь, до кого-небудь. Скоро став козак з походу прибувати, Став до нових воріт.. доїжджати (Укр.. думи.. Словник української мови в 11 томах
- прибувати — I. Прибува́ти, -ва́ю, -єш сов. в. прибути, -буду, -деш, гл. 1) Прибывать, прибыть, пріѣзжать, пріѣхать. Прибудь, милий чорнобривий, з далекого краю. Ой рад би я прибувати, та далеко дуже. Мет. 84. 2) Прибывать, прибыть, увеличиваться, увеличиться. Словник української мови Грінченка