1. Великий тлумачний словник сучасної мови

приварювати

прива́рювати

-юю, -юєш, недок., приварити, -варю, -вариш, док.

1》 перех. Прикріплювати до чого-небудь зварюванням.

|| розм. Прикріплювати сургучем, воском і т. ін., натискаючи зверху.

2》 перев. док., перех. і неперех., перен., розм. Завдати удару, побити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приварювати — прива́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. приварювати — ПРИВА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИВАРИ́ТИ, варю́, ва́риш, док. 1. що. Прикріплювати до чого-небудь зварюванням. З листової сталі роблять диск, приварюють його до маточини (з газ. Словник української мови у 20 томах
  3. приварювати — ПРИВА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИВАРИ́ТИ, варю́, ва́риш, док. 1. перех. Прикріплювати до чого-небудь зварюванням. З листової сталі роблять диск, приварюють його до маточини (Рад. Укр. Словник української мови в 11 томах
  4. приварювати — Приварювати, -рюю, -єш сов. в. привари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Доваривать, доварить. Треба приварити каші, бо мало. 2) О желѣзѣ: наваривать, наварить, приварить. Словник української мови Грінченка