1. Словник української мови Грінченка

приварювати

Приварювати, -рюю, -єш

сов. в. привари́ти, -рю́, -риш, гл.

1) Доваривать, доварить. Треба приварити каші, бо мало.

2) О желѣзѣ: наваривать, наварить, приварить.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приварювати — прива́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. приварювати — -юю, -юєш, недок., приварити, -варю, -вариш, док. 1》 перех. Прикріплювати до чого-небудь зварюванням. || розм. Прикріплювати сургучем, воском і т. ін., натискаючи зверху. 2》 перев. док., перех. і неперех., перен., розм. Завдати удару, побити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приварювати — ПРИВА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИВАРИ́ТИ, варю́, ва́риш, док. 1. що. Прикріплювати до чого-небудь зварюванням. З листової сталі роблять диск, приварюють його до маточини (з газ. Словник української мови у 20 томах
  4. приварювати — ПРИВА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИВАРИ́ТИ, варю́, ва́риш, док. 1. перех. Прикріплювати до чого-небудь зварюванням. З листової сталі роблять диск, приварюють його до маточини (Рад. Укр. Словник української мови в 11 томах