приватний
прива́тний
-а, -е.
1》 Який належить окремій особі (особам); не державний, не суспільний.
|| Який утримується коштом однієї або кількох осіб.
|| Пов'язаний з індивідуальним господарюванням.
|| Який займається індивідуальним господарюванням, володіє чим-небудь індивідуально.
Приватна власність — одна з форм власності, що означає абсолютне, захищене законом право громадянина або юридичної особи на конкретне майно (землю, інше рухоме чи нерухоме майно).
2》 Який стосується окремої особи (осіб); особистий.
|| перев. у сполуч. зі сл. життя. Не пов'язаний зі службовою або суспільною діяльністю.
|| Який не має офіційного значення; не діловий (про розмову, лист і т. ін.).
|| Який обслуговує окрему особу (осіб) або виконується поза державною службою.
|| заст. Який не перебуває на державній службі (про лікаря, вчителя).
Приватна особа — людина як неофіційна особа.
Приватним способом — а) неофіційно; б) для окремої особи або поза державною службою.
Приватне обвинувачення — особлива форма кримінального переслідування, що порушується не судовими органами, а за скаргою потерпілого.
Значення в інших словниках
- приватний — прива́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- приватний — Не державний, не суспільний; (- справи) особистий, с. інтимний; (- життя) не службовий, неофіційний, родинний; (одяг) зст. партикулярний. Словник синонімів Караванського
- приватний — [приеватнией] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- приватний — Особистий, особовий, особний, неофіційний Словник чужослів Павло Штепа
- приватний — ПРИВА́ТНИЙ, а, о. 1. Який належить окремій особі (особам); недержавний, не суспільний. Оселився у Горького, який нізащо не хотів мене пускати до готелю або в приватне мешкання (М. Словник української мови у 20 томах
- приватний — прива́тний: ◊ прива́тна лєкту́ра → лектура Лексикон львівський: поважно і на жарт
- приватний — прива́тний (лат. privatus) особистий, неофіційний, домашній, нeсуспільний; ¤ п-а власність – форма привласнення, за якої засоби виробництва й продукти праці належать окремим особам. Словник іншомовних слів Мельничука
- приватний — ВЛА́СНИЙ (належний за правом власності; безпосередньо стосовний окремої особи), ОСОБИ́СТИЙ, СВІЙ, ОСІ́БНИЙ рідко; ПРИВА́ТНИЙ (не державний, не суспільний). Просто не знає Гена свого щастя. Словник синонімів української мови
- приватний — Прива́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- приватний — ПРИВА́ТНИЙ, а, о. 1. Який належить окремій особі (особам); недержавний, не суспільний. Оселився у Горького, який нізащо не хотів мене пускати до готелю або в приватне мешкання (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- приватний — Приватний, -а, -е Частный. Заприсягну не втручатись у жадні козацькі справи і стану жити... приватною особою. Кост. Ч. 101. Словник української мови Грінченка