1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пригвинчений

пригви́нчений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до пригвинтити.

|| пригвинчено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пригвинчений — пригви́нчений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. пригвинчений — ПРИГВИ́НЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пригвинти́ти. Стілець теж оббитий м'якою підстилкою, вкритою цератою. Стоїть твердо, непорушне – пригвинчений до підлоги (В. Винниченко); Ліжко пригвинчене до підлоги. Словник української мови у 20 томах
  3. пригвинчений — ПРИГВИ́НЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пригвинти́ти. Ліжко пригвинчене до підлоги. Словник української мови в 11 томах