1. Великий тлумачний словник сучасної мови

приголовач

при́головач

-а, ч., діал.

1》 Приголів'я.

2》 Верхній поперечний брусок у віконній рамі або одвірку.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приголовач — приголо́вач іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. приголовач — ПРИГОЛО́ВАЧ, а, ч., діал. 1. Приголів'я. Здавалося Андрієві, що як сіла вона [мати] звечора біля приголовача, та так і просиділа до ранку, дивилася на нього, ледь-ледь перебираючи його кучері (В. Словник української мови у 20 томах
  3. приголовач — УЗГОЛІ́В'Я (УЗГОЛО́В'Я) (місце на постелі, куди лягають головою), НАГОЛІВ'Я розм., ПРИГОЛІ́В'Я (ПРИГОЛОВ'Я) розм., ПРИ́ГОЛОВАЧ діал.; В ГО́ЛОВАХ (це місце або простір коло нього). Словник синонімів української мови
  4. приголовач — ПРИГОЛО́ВАЧ, а, ч., діал. 1. Приголів’я. Здавалося Андрієві, що як сіла вона [мати] звечора біля приголовача, та так і просиділа до ранку, дивилася на нього, ледь-ледь перебираючи його кучері (Минко, Вибр. Словник української мови в 11 томах