1. Великий тлумачний словник сучасної мови

придушений

приду́шений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до придушити.

|| придушено, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм. Здавлений, приглушений (про голос, крик і т. ін.).

|| Затамований, стриманий (про плач, ридання і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. придушений — приду́шений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. придушений — ПРИДУ́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до придуши́ти. Син загинув у лісі, придушений деревом (М. Коцюбинський); Він поглянув на Огея, придушеного думками і все такого ж недовірливого, лайдакуватого (Олесь Досвітній); В 1071... Словник української мови у 20 томах
  3. придушений — ГЛУХИ́Й (про голос, звуки — який нечітко чується); ПРИГЛУ́ШЕНИЙ (трохи стишений); ПРИГЛУ́ХЛИЙ, ГЛУХУВА́ТИЙ розм., ЗАТУШКО́ВАНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  4. придушений — Приду́шений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. придушений — ПРИДУ́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до придуши́ти. Син загинув у лісі, придушений деревом (Коцюб., II, 1955, 315); Він поглянув на Огея, придушеного думками і все такого ж недовірливого, лайдакуватого. (Досв., Вибр. Словник української мови в 11 томах