приказ
прика́з
-у, ч.
1》 іст. Адміністративно-судова установа, що керувала окремою галуззю центрального та обласного управління Росії в 16-17 ст.
Приказ громадського призріння — установа в царській Росії, що відала закладами, утримуваними на громадські кошти (дитячими будинками, лікарнями, богадільнями і т. ін.).
2》 розм. Те саме, що розпорядження 2).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- приказ — Наказ, заказ, загад, заряд, припис, див. розказ, указ Словник чужослів Павло Штепа
- приказ — ПРИКА́З, у, ч. 1. іст. Адміністративно-судова установа, що керувала окремою галуззю центрального та обласного управління Росії XVI–XVII ст. Кожен приказ не тільки відав певною галуззю державного управління, а й чинив суд, призначав покарання (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- приказ — ПРИКА́З, у, ч. 1. іст. Адміністративно-судова установа, що керувала окремою галуззю центрального та обласного управління Росії XVI-XVII ст. Кожен приказ не тільки відав певною галуззю державного управління, а й чинив суд, призначав покарання (Іст. Словник української мови в 11 томах
- приказ — Приказ, -зу м. Приказъ. Біда не знає приказу. Ном. № 2204. Словник української мови Грінченка