прикований
прико́ваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до прикувати.
|| приковано, безос. присудк. сл.
Прикований до ліжка — змушений дотримуватися тривалого постільного режиму через хворобу.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прикований — прико́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- прикований — ПРИКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прикува́ти. Так і помер [дід] у тих рудниках, прикований до тачки під землею (В. Кучер); Тільки взявся за кварту, приковану до бочки на ланцюжку, як вже за мною почувся вкрадливий, кошачий голос: – Добра вода? (М. Словник української мови у 20 томах
- прикований — прикува́ти / прико́вувати до лі́жка кого. Позбавити когось можливості рухатися, ходити (перев. про хворобу). Ще в дитинстві Леся Українка тяжко захворіла на туберкульоз, який прикував її на довгі місяці до ліжка (З журналу)... Фразеологічний словник української мови
- прикований — ПРИКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прикува́ти. Так і помер [дід] у тих рудниках, прикований до тачки під землею (Кучер, Трудна любов, 1960, 228); Тільки взявся за кварту, приковану до бочки на ланцюжку, як вже за мною почувся вкрадливий... Словник української мови в 11 томах