приманювати

прима́нювати

-юю, -юєш, недок., приманити, -маню, -маниш, док., перех.

1》 Змушувати наближатися (рибу, птаха, звіра і т. ін.), застосовуючи якусь приманку.

2》 Підкликати кого-небудь до себе.

|| Змушувати прибувати кого-небудь кудись, приваблюючи чимсь.

3》 перев. недок. Привертати увагу, притягати до себе своєю красою, принадністю.

|| Викликати появу кого-, чого-небудь.

|| Спокушати кого-небудь (про щось).

|| Викликати якийсь інтерес (про кого-, що-небудь).

4》 розм. Певними заходами викликати в кого-небудь почуття кохання, зваблювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приманювати — прима́нювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. приманювати — див. вабити; кликати; прихиляти Словник синонімів Вусика
  3. приманювати — див. заманювати, манити, підманювати Словник чужослів Павло Штепа
  4. приманювати — ПРИМА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИМАНИ́ТИ, маню́, ма́ниш, док., кого, що і без прям. дод. 1. Змушувати наближатися (рибу, птаха, звіра і т. ін.), застосовуючи якусь приманку. Словник української мови у 20 томах
  5. приманювати — ВА́БИТИ (викликати в когось бажання бути десь, піти, поїхати кудись, робити щось тощо), ПРИВА́БЛЮВАТИ, ЗВА́БЛЮВАТИ, ЗАВА́БЛЮВАТИ рідше, НА́ДИТИ, ПРИНА́ДЖУВАТИ, ЗНА́ДЖУВАТИ, МАНИ́ТИ, ПРИМА́НЮВАТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ПРИТЯГА́ТИ, ПРИТЯ́ГУВАТИ, КЛИ́КАТИ... Словник синонімів української мови
  6. приманювати — ПРИМА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИМАНИ́ТИ, маню́, ма́ниш, док., перех. 1. Змушувати наближатися (рибу, птаха, звіра і т. ін.), застосовуючи якусь приманку. Словник української мови в 11 томах
  7. приманювати — Приманювати, -нюю, -єш сов. в. приманити, -ню́, -ниш, гл. Приманивать, приманить. Там соловейко гніздо звив, собі галочку приманив. Чуб. III. 177. Словник української мови Грінченка