1. Великий тлумачний словник сучасної мови

прирадити

прира́дити

-джу, -диш, док.

1》 розм. Те саме, що порадити.

2》 діал. Вирішити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прирадити — Ухвалити, вирішити [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. прирадити — прира́дити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. прирадити — ПРИРА́ДИТИ, джу, диш, док. 1. розм. Те саме, що пора́дити. Пан міркував про своє положення сяк і так, та не міг надумати нічого ліпшого понад те, що прирадив візник (І. Словник української мови у 20 томах
  4. прирадити — ВИ́РІШИТИ (роздумуючи, обмірковуючи, зробити певний висновок), ПОСТАНОВИ́ТИ, РІШИ́ТИ, НАДУ́МАТИСЯ, ВИ́МІРКУВАТИ, ВИ́МИСЛИТИ, ВИ́ЗНАТИ, ПОКЛА́СТИ, ПОЛОЖИ́ТИ розм., ПРИСУДИ́ТИ розм., РІШИ́ТИСЯ розм., ПОРІШИ́ТИ розм., НАВА́ЖИТИ розм., НАРА́ЯТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. прирадити — ПРИРА́ДИТИ, джу, диш, док. 1. розм. Те саме, що пора́дити. Пан міркував про своє положення сяк і так, та не міг надумати нічого ліпшого понад те, що прирадив візник (Фр., III, 1950, 294). 2. діал. Вирішити. Словник української мови в 11 томах
  6. прирадити — Прирадити, -джу, -диш гл. Присовѣтовать. Словник української мови Грінченка