прирозумілий
прирозумі́лий
-а, -е, розм.
Дієприкм. акт. мин. ч. до прирозуміти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прирозумілий — прирозумі́лий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- прирозумілий — ПРИРОЗУМІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. до прирозумі́ти. “Не треба листів..!” – хотів був гукнути Микола Павлович їй услід, але цікавість перечитати хитро прирозумілу принаду переважила, і він стримав себе (Л. Яновська). Словник української мови у 20 томах
- прирозумілий — ПРИРОЗУМІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до прирозумі́ти. «Не треба листів..!» — хотів був гукнути Микола Павлович їй услід, але цікавість перечитати хитро прирозумілу принаду переважила, і він стримав себе (Л. Янов., І, 1959, 375). Словник української мови в 11 томах