1. Словник української мови у 20 томах

прирозумілий

ПРИРОЗУМІ́ЛИЙ, а, е, розм.

Дієпр. акт. до прирозумі́ти.

“Не треба листів..!” – хотів був гукнути Микола Павлович їй услід, але цікавість перечитати хитро прирозумілу принаду переважила, і він стримав себе (Л. Яновська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прирозумілий — прирозумі́лий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. прирозумілий — -а, -е, розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до прирозуміти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прирозумілий — ПРИРОЗУМІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до прирозумі́ти. «Не треба листів..!» — хотів був гукнути Микола Павлович їй услід, але цікавість перечитати хитро прирозумілу принаду переважила, і він стримав себе (Л. Янов., І, 1959, 375). Словник української мови в 11 томах