присочити
присочи́ти
-чу, -чиш, док., перех. і без додатка, діал.
Підстерегти, прослідити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- присочити — присочи́ти дієслово доконаного виду підстерегти діал. Орфографічний словник української мови
- присочити — ПРИСОЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док., кого і без дод., діал. Підстерегти, прослідити. Я таки присочила, хто в нас капусту краде (Сл. Б. Грінченка); – Е, постривай же .. Ми ж присочимо тебе! – та вже ото й чигали його, не спускали з очей (П. Куліш). Словник української мови у 20 томах
- присочити — ПІДСТЕРІГА́ТИ кого, що (таємно вистежуючи, чекати появи когось, чогось), ВИСТЕРІГА́ТИ, СТЕРЕГТИ́, ПРИСТЕРІГА́ТИ розм., СТОРОЖУВА́ТИ розм., СОЧИ́ТИ за ким-чим, розм., ПИЛЬНУВА́ТИ розм.; ЧАТУВА́ТИ кого, що, за ким-чим, ЧИГА́ТИ на кого-що (перев. Словник синонімів української мови
- присочити — ПРИСОЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док., перех. і без додатка, діал. Підстерегти, прослідити. Я таки присочила, хто в нас капусту краде (Сл. Гр.); — Е, постривай же.. Ми ж присочимо тебе! — та вже ото й чигали його, не спускали з очей (П. Куліш, Вибр. Словник української мови в 11 томах
- присочити — Присочи́ти, -чу́, -чи́ш гл. Подкараулить. ЗОЮР. І. 160. Я таки присочила, хто в нас капусту краде. Черниг. у. Треба присочити качку, де вона несеться. Словник української мови Грінченка