1. Великий тлумачний словник сучасної мови

приспівати

приспіва́ти

I -аю, -аєш, недок., приспіти, -ію, -ієш і рідко приспінути, -ну, -неш, док., розм.

1》 Наставати (про час, якусь подію і т. ін.).

|| Відбуватися, починатися в певний час, припадати на певний час.

2》 перев. док. Підійти, прибути кудись, з'явитися де-небудь (перев. своєчасно, в потрібний момент).

3》 тільки док., у сполуч. зі сл. охота, бажання. Дуже захотітися, закортіти.

4》 безос. Бути дуже потрібним, украй необхідним.

5》 Те саме, що дозрівати I 1), 2).

II див. приспівувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приспівати — приспіва́ти 1 дієслово недоконаного виду наставати, наступати; прибути рідко приспіва́ти 2 дієслово недоконаного виду встигати приспіва́ти 3 дієслово недоконаного виду бути вкрай необхідним безос. приспіва́ти 4 дієслово доконаного виду наспівати Орфографічний словник української мови
  2. приспівати — 1. (овоч) див. спіти, (час) див. поспівати 2. це співати Словник чужослів Павло Штепа
  3. приспівати — ПРИСПІВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПРИСПІ́ТИ, і́ю, і́єш і рідко ПРИСПІ́НУТИ, ну, неш, док., розм. 1. Наставати (про час, якусь подію і т. ін.). І літо минуло, і осінь приспіла І листям пожовклим всі стежки покрила (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. приспівати — НАСТА́ТИ (про час, пору, явище, подію тощо — розпочатися), НАСТУПИ́ТИ, ПРИЙТИ́, ПОСТА́ТИ рідше, СТА́ТИ розм., ГРЯСТИ́ ужив. у майбутньому часі та в наказовому способі, заст., уроч., поет., ЗАСТУПИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. приспівати — ПРИСПІВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПРИСПІ́ТИ, і́ю, і́єш і рідко ПРИСПІ́НУТИ, ну, неш, док., розм. 1. Наставати, наступати (про час, якусь подію і т. ін.). І літо минуло, і осінь приспіла І листям пожовклим всі стежки покрила (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  6. приспівати — I. Приспівати см. приспівувати. --------------- II. Приспіва́ти, -ва́ю, -єш сов. в. приспіти, спію, -єш, гл. 1) Подоспѣвать, подоспѣть, приспѣть. Жито поспіло, приспіло діло. Лукаш. 85. Словник української мови Грінченка