притікати
притіка́ти
-аю, -аєш, недок., притекти, -ечу, -ечеш, док.
1》 тільки 3 ос. Рухаючись плином, надходити куди-небудь, наповнювати собою щось (про рідину).
2》 перен. Постійно, безперервно прибувати куди-небудь (про людей).
3》 перен., рідко. З'являтися, приходити куди-небудь, до когось.
4》 зах. Обіцяти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- притікати — притіка́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- притікати — ПРИТІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИТЕКТИ́, ечу́, ече́ш, док. 1. тільки 3 ос. Рухаючись плином, надходити куди-небудь, наповнювати собою щось (про рідину). 2. перен. Постійно, безперервно прибувати куди-небудь (про людей). Словник української мови у 20 томах
- притікати — ПРИХО́ДИТИ (ідучи, з'являтися десь, у когось), НАДХО́ДИТИ розм., ПРИЛА́ЗИТИ фам., зневажл., ПРИЛІЗА́ТИ фам., зневажл., ПРИХОДЖА́ТИ заст.; ПРИПЛИВА́ТИ, ПРИВА́ЛЮВАТИ розм., ПРИТІКА́ТИ розм. (перев. у великій кількості); ПОКА́ЗУВАТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови
- притікати — ПРИТІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИТЕКТИ́, ечу́, ече́ш, док. 1. тільки 3 ос. Рухаючись плином, надходити куди-небудь, наповнювати собою щось (про рідину). 2. перен. Постійно, безперервно прибувати куди-небудь (про людей). Словник української мови в 11 томах