притікати

притіка́ти

-аю, -аєш, недок., притекти, -ечу, -ечеш, док.

1》 тільки 3 ос. Рухаючись плином, надходити куди-небудь, наповнювати собою щось (про рідину).

2》 перен. Постійно, безперервно прибувати куди-небудь (про людей).

3》 перен., рідко. З'являтися, приходити куди-небудь, до когось.

4》 зах. Обіцяти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. притікати — притіка́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. притікати — ПРИТІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИТЕКТИ́, ечу́, ече́ш, док. 1. тільки 3 ос. Рухаючись плином, надходити куди-небудь, наповнювати собою щось (про рідину). 2. перен. Постійно, безперервно прибувати куди-небудь (про людей). Словник української мови у 20 томах
  3. притікати — ПРИХО́ДИТИ (ідучи, з'являтися десь, у когось), НАДХО́ДИТИ розм., ПРИЛА́ЗИТИ фам., зневажл., ПРИЛІЗА́ТИ фам., зневажл., ПРИХОДЖА́ТИ заст.; ПРИПЛИВА́ТИ, ПРИВА́ЛЮВАТИ розм., ПРИТІКА́ТИ розм. (перев. у великій кількості); ПОКА́ЗУВАТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови
  4. притікати — ПРИТІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИТЕКТИ́, ечу́, ече́ш, док. 1. тільки 3 ос. Рухаючись плином, надходити куди-небудь, наповнювати собою щось (про рідину). 2. перен. Постійно, безперервно прибувати куди-небудь (про людей). Словник української мови в 11 томах