1. Великий тлумачний словник сучасної мови

причвалати

причвала́ти

-аю, -аєш, розм.

Док. до чвалати I.

|| фам. Прийти куди-небудь, до когось; прибрести.

|| фам., рідко. Приїхати куди-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. причвалати — причвала́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. причвалати — ПРИЧВАЛА́ТИ, а́ю, а́єш, розм. Док. до чвала́ти¹. Причвалала пішки з Грицем аж із Києва тітка Пріська (Л. Юхвід); Зараз ото галасує, витанцьовує на гусениці [бульдозера], а настане вечір, причвалає наш Кузьма до вагончика, як побитий (О. Гончар); // фам. Словник української мови у 20 томах
  3. причвалати — I. ПРИБУ́ТИ (прийти, приїхати тощо кудись, до когось, з якоїсь нагоди, для виконання чогось і т. ін.), ДОБРА́ТИСЯ (ДІБРА́ТИСЯ рідко), ПРИВІ́ЯТИСЯ розм., ПРИМАНДРУВА́ТИ розм., ПРИЧИМЧИКУВА́ТИ розм., ПРИБИ́ТИСЯ розм., ПРИТАСКА́ТИСЯ розм., ПРИЧВАЛА́ТИ фам. Словник синонімів української мови
  4. причвалати — ПРИЧВАЛА́ТИ, а́ю, а́єш, розм. Док. до чвала́ти¹. Причвалала пішки з Грицем аж із Києва тітка Пріська (Юхвід, Оля, 1959, 151); Зараз ото галасує, витанцьовує на гусениці [бульдозера], а настане вечір, причвалає наш Кузьма до вагончика... Словник української мови в 11 томах
  5. причвалати — Причвала́ти, -ла́ю, -єш гл. Прибрести. Еней по берегу попхався.... аж гульк — і в город причвалав. Котл. Ен. І. 15. Словник української мови Грінченка