причвалати
ПРИЧВАЛА́ТИ, а́ю, а́єш, розм.
Док. до чвала́ти¹.
Причвалала пішки з Грицем аж із Києва тітка Пріська (Л. Юхвід);
Зараз ото галасує, витанцьовує на гусениці [бульдозера], а настане вечір, причвалає наш Кузьма до вагончика, як побитий (О. Гончар);
// фам. Прийти куди-небудь, до когось; прибрести.
Приїхали [козаки] в той Петербург і до царя причвалали (з легенди);
Еней по берегу попхався І сам не знав, куди слонявся, Аж гульк – і в город причвалав (І. Котляревський);
Зайшов [Данило] у палату до хворого і, не вітаючись, промовив: – Оце вже я й причвалав (Іван Ле);
// фам., рідко. Приїхати куди-небудь.
Зразу її хазяйське серце трохи було защеміло на вид тих трьох фіакрів, котрими причвалали гості (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- причвалати — причвала́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- причвалати — -аю, -аєш, розм. Док. до чвалати I. || фам. Прийти куди-небудь, до когось; прибрести. || фам., рідко. Приїхати куди-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- причвалати — I. ПРИБУ́ТИ (прийти, приїхати тощо кудись, до когось, з якоїсь нагоди, для виконання чогось і т. ін.), ДОБРА́ТИСЯ (ДІБРА́ТИСЯ рідко), ПРИВІ́ЯТИСЯ розм., ПРИМАНДРУВА́ТИ розм., ПРИЧИМЧИКУВА́ТИ розм., ПРИБИ́ТИСЯ розм., ПРИТАСКА́ТИСЯ розм., ПРИЧВАЛА́ТИ фам. Словник синонімів української мови
- причвалати — ПРИЧВАЛА́ТИ, а́ю, а́єш, розм. Док. до чвала́ти¹. Причвалала пішки з Грицем аж із Києва тітка Пріська (Юхвід, Оля, 1959, 151); Зараз ото галасує, витанцьовує на гусениці [бульдозера], а настане вечір, причвалає наш Кузьма до вагончика... Словник української мови в 11 томах
- причвалати — Причвала́ти, -ла́ю, -єш гл. Прибрести. Еней по берегу попхався.... аж гульк — і в город причвалав. Котл. Ен. І. 15. Словник української мови Грінченка