1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пробійник

пробі́йник

-а, ч.

Ручний інструмент для пробивання невеликих отворів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пробійник — пробі́йник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пробійник — ПРОБІ́ЙНИК, а, ч. Ручний інструмент для пробивання невеликих отворів. Невеликі отвори в тонкому листовому металі пробивають пробійниками (борідками). Пробійник являє собою стальний стержень, робочий кінець якого заточений полого на конус (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. пробійник — ПРОБІ́ЙНИК, а, ч. Ручний інструмент для пробивання невеликих отворів. Невеликі отвори в тонкому листовому металі пробивають пробійниками (борідками). Словник української мови в 11 томах