1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пробіл

пробі́л

-у, ч.

1》 Незаповнене місце між словами, рядками і т. ін. у друкованому тексті.

|| спец. Літера, яка у відповідній їй позиції під час друку або на моніторі представляється відсутністю зображення.

|| Незаповнене місце між візерунками на тканині.

2》 рідко. Те саме, що прогалина.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пробіл — пробі́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пробіл — Прогал, прогалина, прогалинка, вада, хиба, див. дефект, недолік Словник чужослів Павло Штепа
  3. пробіл — ПРОБІ́Л, у, ч. 1. Незаповпене місце між словами, рядками і т. ін. у друкованому тексті. У тексті багато пробілів (з наук.-попул. літ.); // Незаповнене місце між візерунками на тканині. Словник української мови у 20 томах
  4. пробіл — ПРОБІ́Л, у, ч. 1. Незаповпене місце між словами, рядками і т. ін. у друкованому тексті. При високому друці ті ділянки друкарської форми, які сприймають фарбу, знаходяться вище від тих, які залишаються «нейтральними» і створюють на папері пробіли (Наука.. Словник української мови в 11 томах