пробірка
пробі́рка
-и, ж.
Невелика скляна або кварцова трубка здебільшого із закругленим дном, яка використовується в лабораторній практиці.
Істота з пробірки — істота, народжена внаслідок штучного запліднення; клонована істота.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пробірка — пробі́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- пробірка — Дробівка Словник чужослів Павло Штепа
- пробірка — ПРОБІ́РКА, и, ж. Тонкостінна, запаяна з одного кінця скляна трубка, яка використовується в лабораторній практиці. Знімає [Жура] з штативів пробірки, струшує, дивиться на світло, обережно зливає (І. Словник української мови у 20 томах
- пробірка — Пробі́рка, -рки, -рці; -бі́рки, -бі́рок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пробірка — ПРОБІ́РКА, и, ж. Тонкостінна, запаяна з одного кінця скляна трубка, яка використовується в лабораторній практиці. Знімає [Жура] з штативів пробірки, струшує, дивиться на світло, обережно зливає (Коч. Словник української мови в 11 томах