провідний
провідни́й
I -а, -е.
1》 Який указує дорогу, визначає напрямок руху кого-, чого-небудь. Посідати провідне місце.
2》 перен. Найважливіший, головний, основний.
|| Вирішальний, визначальний.
|| Авторитетний, досвідчений (про фахівця в якій-небудь галузі).
|| Якому належить, відводиться головна роль у чому-небудь.
Провідний спеціаліст — керівна посада на підприємстві, в науково-дослідному інституті тощо (про інженера, економіста і т. ін.).
3》 спец. Який має властивість пропускати через себе мінеральні та органічні речовини, воду і т. ін. (про тканину рослин).
Провідні тканини рослин — тканини, основною функцією яких є проведення по рослині води та розчинених у ній органічних і неорганічних речовин.
II -а, -е.
Прикм. до проводи 2).
Провідна неділя церк. — перша неділя після Великодня.
Провідний тиждень церк. — перший тиждень після Великодня.
Значення в інших словниках
- провідний — про́відний прикметник дротяний провідни́й 1 прикметник який указує дорогу; основний; який пропускає мінеральні речовини провідни́й 2 прикметник перший після Великодня Орфографічний словник української мови
- провідний — (знак) вказівний; (- зорю) путівний; (- тему) головний, основний; (фахівець) чільний, досвідчений, жм. підкутий, ведучий; (- ролю) керівний, ключовий. Словник синонімів Караванського
- провідний — ПРОВІДНИ́Й¹, а́, е́. 1. Який указує дорогу, визначає напрямок руху кого-, чого-небудь. Мовчки пробиралася ловецька дружина непрохідними нетрями, дебрями й ломами без стежки, без ніяких провідних знаків (І. Словник української мови у 20 томах
- провідний — аріа́днина (провідна́) ни́тка, книжн. Те, що дає правильний напрямок, допомагає знайти правильний вихід з якоїсь ситуації. Система — це аріаднина нитка ботаніки, без якої ботанічна наука перетворюється на хаос (Наука і культура.. Фразеологічний словник української мови
- провідний — ГОЛОВНИ́Й (який має найбільше значення), НАЙГОЛОВНІ́ШИЙ підсил., НАЙВАЖЛИВІ́ШИЙ підсил., ОСНОВНИ́Й, ЧІ́ЛЬНИЙ, ПРОВІДНИ́Й, ПЕ́РШИЙ, НАЙПЕ́РШИЙ підсил., ЩОНАЙПЕ́РШИЙ підсил. Словник синонімів української мови
- провідний — Провідни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- провідний — ПРОВІДНИ́Й¹, а́, е́. 1. Який указує дорогу, визначає напрямок руху кого-, чого-небудь. Мовчки пробиралася ловецька дружина непрохідними нетрями, дебрями й ломами без стежки, без ніяких провідних знаків (Фр. Словник української мови в 11 томах
- провідний — Провідний, -а, -е 1) Путеводный, руководящій. 2) — тиждень. Ѳомина неділя. Словник української мови Грінченка