прогудіти
прогуді́ти
і прогусти, -гуду, -гудеш; мин. ч. прогудів, -діла, -діло і прогув, -гула, -гуло; док.
1》 неперех.Видати довгі, протяжні низькі звуки.
|| Одночасно голосно зазвучати, створюючи загальний гомін.
|| Пролунати протяжно, на низьких нотах.
|| перен. Стати широко відомим; набути великого розголосу.
2》 перех. Сказати, промовити що-небудь глухим низьким голосом або одночасно в кілька голосів.
3》 неперех. Пролетіти, пройти, проїхати з гудінням.
|| безос., розм. Те саме, що пронести 4).
|| тільки 3 ос., перен., розм. Скінчитися, давно минути.
4》 неперех. Гудіти, густи якийсь час.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прогудіти — прогуді́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- прогудіти — ПРОГУДІ́ТИ, ПРОГУСТИ́, гуду́, гуде́ш; мин. ч. прогуді́в, ді́ла, ло і прогу́в, гула́, ло́; док. 1. Видати довгі, протяжні низькі звуки. Прогудів .. гудок: через півгодини почне працювати денна зміна (Ю. Словник української мови у 20 томах
- прогудіти — прокрича́ти (прогуді́ти) ву́ха кому, про кого—що. Надокучити, набриднути комусь постійними розмовами, настирливими вимогами і т. ін. про щось одне й те саме. Сідаючи до столу, Федір ще раз засоромив Настусю. Фразеологічний словник української мови
- прогудіти — ПРОСЛА́ВИТИСЯ (стати славнозвісним, популярним, відомим завдяки чомусь), ПРОГРИМІ́ТИ, ПРОГУДІ́ТИ (ПРОГУСТИ́) розм., УСЛА́ВИТИСЯ (ВСЛА́ВИТИСЯ) уроч.; ЗВЕЛИ́ЧИТИСЯ (у чиїйсь оцінці). — Недок. Словник синонімів української мови
- прогудіти — ПРОГУДІ́ТИ і ПРОГУСТИ́, гуду́, гуде́ш; мин. ч. прогуді́в, ді́ла, ло і прогу́в, гула́, ло́; док. 1. неперех. Видати довгі, протяжні низькі звуки. Прогудів.. гудок: через півгодини почне працювати денна зміна (Шовк. Словник української мови в 11 томах