1. Великий тлумачний словник сучасної мови

прогудіти

прогуді́ти

і прогусти, -гуду, -гудеш; мин. ч. прогудів, -діла, -діло і прогув, -гула, -гуло; док.

1》 неперех.Видати довгі, протяжні низькі звуки.

|| Одночасно голосно зазвучати, створюючи загальний гомін.

|| Пролунати протяжно, на низьких нотах.

|| перен. Стати широко відомим; набути великого розголосу.

2》 перех. Сказати, промовити що-небудь глухим низьким голосом або одночасно в кілька голосів.

3》 неперех. Пролетіти, пройти, проїхати з гудінням.

|| безос., розм. Те саме, що пронести 4).

|| тільки 3 ос., перен., розм. Скінчитися, давно минути.

4》 неперех. Гудіти, густи якийсь час.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прогудіти — прогуді́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прогудіти — ПРОГУДІ́ТИ, ПРОГУСТИ́, гуду́, гуде́ш; мин. ч. прогуді́в, ді́ла, ло і прогу́в, гула́, ло́; док. 1. Видати довгі, протяжні низькі звуки. Прогудів .. гудок: через півгодини почне працювати денна зміна (Ю. Словник української мови у 20 томах
  3. прогудіти — прокрича́ти (прогуді́ти) ву́ха кому, про кого—що. Надокучити, набриднути комусь постійними розмовами, настирливими вимогами і т. ін. про щось одне й те саме. Сідаючи до столу, Федір ще раз засоромив Настусю. Фразеологічний словник української мови
  4. прогудіти — ПРОСЛА́ВИТИСЯ (стати славнозвісним, популярним, відомим завдяки чомусь), ПРОГРИМІ́ТИ, ПРОГУДІ́ТИ (ПРОГУСТИ́) розм., УСЛА́ВИТИСЯ (ВСЛА́ВИТИСЯ) уроч.; ЗВЕЛИ́ЧИТИСЯ (у чиїйсь оцінці). — Недок. Словник синонімів української мови
  5. прогудіти — ПРОГУДІ́ТИ і ПРОГУСТИ́, гуду́, гуде́ш; мин. ч. прогуді́в, ді́ла, ло і прогу́в, гула́, ло́; док. 1. неперех. Видати довгі, протяжні низькі звуки. Прогудів.. гудок: через півгодини почне працювати денна зміна (Шовк. Словник української мови в 11 томах